Блог вчителя початкових класів.

  Мова — краса спілкування, Мова — як сонце ясне, Мова — то предків надбання, Мова — багатство моє. Мова — то чиста криниця, Де б'є, мов сльоза, джерело, Мова — це наша світлиця, Вона як добірне зерно. Мова — державна перлина, Нею завжди дорожіть: Без мови немає країни — Мову, як матір, любіть!

  Навчити учнів освоювати і закріплювати нові знання якісно та з задоволенням - мета кожного  педагога. Лепбук - відмінний спосіб організувати таку діяльність і урізноманітнити навчальний процес. Лепбук дозволяє дітям збирати, систематизувати і оформляти потрібну інформацію за своїм власним смаком. Источник: https://kh-news.net/dom-semiya-deti/item/18461-lepbuk-shcho-tse-take-i-dlya-chogo-vin-potriben.html

  В одному лісі жила Білочка. Вона дуже любила гратися зі своїми друзями – лісовими звірятками. На холодну зиму Білочка збирала горішки і клала їх у своє дупло на дереві. Одного разу вона повернулася з лісу та побачила, що її горішків немає. Білочка так засмутилася, що аж заплакала. Але треба було щось робити. Витерла вона очі хустинкою та пішла шукати зниклі горішки. А на зустріч їй йде Їжачок. Побачив він, що в Білочки очі засмучені та питає: - Білочка, ти чого така сумна? - Ой, Їжачок! Були в мене горішки зібрані на зиму. А сьогодні я прийшла з лісу додому, а їх немає. Що мені робити? Що я буду їсти взимку? Шкода стало Їжачку Білочки і він сказав: - Пішли зі мною! Привів він Білочку до себе додому та дав їй багата яблук і каже: - Ось тобі яблучка. Насуши їх на зиму. - Дякую тобі, Їжачок! – сказала Білочка та пішла собі далі. А Їжачок пішов до друзів – звірят і розповів їм про біду Білочки. Тоді вони разом пішли і назбирали у лісі дуже багато горішків. Усе принесли до Білочки і п...